Skip to main content

29 ВЕРЕСНЯ 2023 року – Всесвітній день серця

Всесвітній День серця (World Heart Day) вперше був організований в 1999 році за ініціативою Всесвітньої федерації серця. Цю акцію підтримала Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), ЮНЕСКО та інші організації. Спочатку цей День проводився в останню неділю вересня, а тепер він має фіксовану дату святкування — 29 вересня.

Ціллю проведення такого заходу є підвищення інформованості населення планети про захворювання серця і судин, фактори ризику та методи профілактики. У партнерстві з ВООЗ Всесвітня федерація серця проводить заходи в більше ніж 100 країнах світу. В програму Дня серця входять масові перевірки здоров’я, публічні лекції, наукові форуми, виставки, концерти, фестивалі, організовані прогулянки та спортивні змагання.

Боротьба із серцево-судинними захворюваннями (ССЗ) та їх попередження є надзвичайно важливими у всьому світі. За даними ВООЗ хвороби системи кровообігу щороку забирають до 17,5 мільйонів людських життів у світі і, на жаль, число таких смертей постійно зростає. Ішемічна хвороба серця та цереброваскулярні захворювання – лідируючі причини смерті в світі. Очікується, що вони збережуть цю позицію до 2030 р., коли, у відповідності до прогнозу, ІХС (ішемічна хвороба серця) та інсульти будуть викликати більш чверті усіх смертей. Ця проблема по різному зачіпає країни в залежності від рівня доходу. Більше 80% випадків смерті від хвороб серця і судин відбувається в країнах з низьким і середнім рівнем доходу, майже в однаковій мірі серед чоловіків і жінок.

                       Серед усіх захворювань серця найбільш часто зустрічаються:

  • Ішемічна хвороба серця. Ії причина криється в нестачі кровопостачання міокарда  внаслідок ураження коронарних артерій.
  • Аритмія. У цю групу входять хвороби, пов’язані з порушенням серцевого ритму.
  • Кардіоміопатія. Це група патологій, при яких виявляються збільшені розміри порожнин, які проявляються ознаками серцево – судинною недостатності, порушеннями ритму.
  • Серцеві вади. Сюди входять вроджені та набуті патології.
  • Атеросклероз.  Хронічне захворювання, яке характеризується ураженням стінки судин, що живлять серце.
  • Гіпертензія.  Ця проблема характеризується головним симптомом – підвищеним артеріальним тиском.
  • Хвороби ендокарду, міокарду.  Виникають через запальні процеси в серцевих тканинах.
  • Перикардит.  Патології, викликані проблемами із зовнішньою серцевою оболонкою.
  • Міокардіодистрофія. У цю групу входять хвороби, що супроводжуються порушеннями обмінних процесів в серцево – судинній системі.

                                              Основні симптоми захворювань серця:

  1. Гострий, пекучий біль, що віддає в ліву руку, лопатку, шию.
  2. Порушений пульс (уповільнений, або прискорений).
  3. Задишка в спокої, або під час фізичного навантаження.
  4. Коливання серцевого тиску за невеликий проміжок часу.
  5. Набряки, що з’являються внаслідок неспроможності серця справитись з навантаженням.
  6. Загальна слабкість і підвищена втома.

 

За офіційними даними в Україні від хвороб систем кровообігу у 2022 році  померло 36724 осіб, 64,15%, з них:

  • ішемічна хвороба серця    –     25618,   44,75%;
  • цереброваскулярні хвороби        7110,   12,42%;
  • алкогольна кардіоміопатія           379,    0,66%

Найчастіше причиною таких захворювань є власна недбалість у ставленні до свого здоров’я, згубні  звички: паління, брак фізичної активності, нездорове харчування та надмірне вживання алкоголю. Змінивши таку поведінку, ми можемо допомогти своєму серцю, суттєво знизити ризик серцево-судинних хвороб і зберегти здоровий ритм серцебиття.

Зараз, під час суворих воєнних випробувань, котрі переживає країна, людське здоров’я перебуває в зоні особливої турботи. На тлі стресів та емоційних травм організм виробляє гормони, які викликають перенапругу серцевого м’яза. Тож варто ощадно ставитися не лише до власних переживань, а й підтримувати людей, які поруч і не в змозі  самотужки долати стреси. Сприяти фізично й морально, за потреби й домедичною допомогою, яка може знадобитися будь-якої хвилини.

У воєнний час цінність людського життя є особливо важливою. Дбати про здоровʼя — як ніколи на часі. Тож аби вберегтися від інфаркту, інсульту чи інших ССЗ, варто розуміти, як вони виникають, та які конкретні дії допоможуть їм запобігти. Адже хто попереджений, той озброєний!

Здорове серце — це наш щоденний вибір. Адже розвиток ССЗ напряму залежить від чотирьох поведінкових факторів ризику:

  1. Вживання тютюнових виробів чи електронних пристроїв для куріння.
  2. Вживання алкоголю.
  3. Незбалансоване харчування.
  4. Низька фізична активність.

Окрім поведінкових факторів ризику, на розвиток ССЗ також впливають біологічні показники — як-от артеріальний тиск, холестерин та індекс маси тіла. 

Але наявність у людини серцево-судинних захворювань – це не вирок. В першу чергу необхідно проводити активну профілактику. Людям треба розповідати, як будувати своє життя, що треба робити, щоб суттєво знизити ризик захворіти. Серед цих заходів важливе місце займає активна  інформаційно-просвітницька робота серед населення, поінформованість населення про фактори ризику та можливість запобігання серцево-судинним і судинно-мозковим захворюванням через засоби масової інформації, соціальна реклама та промоція здорового способу життя. 

Серцево-судинним хворобам можна запобігти. Важливо, щоб кожна людина знала, що зменшити ризик цих захворювань можна за допомогою здорового способу життя та фізичної активності, а також завдяки регулярним візитам до свого лікаря ПМД з профілактичною метою. Якщо ж у вас вже виявили таке захворювання, то регулярне вживання ліків дозволить контролювати його та підтримувати нормальне самопочуття.

Лікар первинної ланки надає низку послуг для профілактики та лікування серцево-судинних захворювань. Зокрема, це такі послуги, як вимірювання артеріального тиску, оцінка загального серцево-судинного ризику за шкалою SCORE, може зробити пацієнту електрокардіограму, аналіз крові на загальний холестерин, швидкий тест на тропонін – це специфічний маркер інфаркту міокарду, що у поєднанні з результатами ЕКГ, або методами діагностичної візуалізації, допомагає ідентифікувати гострий стан.

За потреби ваш лікар випише направлення на консультацію до вузького спеціаліста, наприклад, до кардіолога. Або – на проведення додаткових досліджень та аналізів, зокрема, на ультразвукове дослідження серця. З електронним направленням лікаря отримання цих послуг для пацієнта є безоплатним.

  Також ваш лікар може виписати вам е-рецепт на ліки від серцево-судинних захворювань, що входять до програми «Доступні ліки». На сьогодні в ній 200 ліків від цих захворювань. Ці препарати пацієнт отримує в аптеці безоплатно або з незначною доплатою. 90% користувачів цієї програми отримують за нею ліки саме від серцево-судинних захворювань, це понад 2 млн 150 тисяч пацієнтів. Регулярне та безперервне вживання ліків дозволяє тримати серцево-судинні захворювання під контролем та уникнути різкого погіршення стану здоров’я пацієнта.

Якщо ж з пацієнтом трапилась серцево-судинна катастрофа, тобто стався інфаркт чи інсульт, все що йому потрібно зробити, щоб отримати допомогу – викликати «швидку» за номером 103. Бригада «швидкої» має доставити пацієнта в той медзаклад, який уклав договір з НСЗУ на надання послуг з лікування інфаркту чи інсульту. В медзакладі пацієнту з інфарктом чи інсультом надається безоплатно весь комплекс медичної допомоги, включаючи діагностику, лікування, зокрема стентування при інфаркті, медичну реабілітацію в гострому періоді, лікарські засоби з Національного переліку основних лікарських засобів та витратні матеріали, а також ліки та медичні засоби, які закуповуються централізовано за кошти бюджету (наприклад, стенти).Всі ці послуги пацієнт для пацієнта з інфарктом чи інсультом також є безоплатними. З квітня по серпень поточного року майже 40 000 пацієнтів з інсультом та інфарктом отримали безоплатну медичну допомогу за Програмою медгарантій.

У Харкові операції безоплатного стентування для пацієнтів, які потребують невідкладної допомоги, можливі у таких центрах:

  1. КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня», 
  2. КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І.Мещанінова» Харківської міської ради, 
  3. КНП «Міська клінічна лікарня № 8 Харківської міської ради, 
  4. ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т.Зайцева НАМНУ»,  
  5. Харківська  клінічна лікарня  на залізничному транспорті № 2 філії «Центр охорони здоров’я» ПАБ «Укрзалізниця». 

Реперфузійні центри повинні функціонувати у режимі 24 години на добу 7 днів на тиждень. Кожен пацієнт, який потребує невідкладного стентування, забезпечуватиметься якісною і своєчасною діагностикою та ефективним і безкоштовним лікуванням. Відповідно до європейських протоколів лікування, стентування мають проводити у перші 2 години контакту пацієнта з медичним персоналом (максимум 12 годин від початку симптомів).

До всесвітнього Дня серця у Харкові відбудеться офлайн-акція щодо профілактики серцево-судинних захворювань

Захід пройде 29 та 30 вересня у двох локаціях міста за сприяння Харківської обласної військової адміністрації.

Зокрема 29 вересня акцію буде проведено на Привокзальній площі залізничного вокзалу, 30 вересня – в Центральному парку на майданчику біля кінотеатру «Парк». Захід проводиться Центром контролю та профілактики хвороб за участі центру фізичного здоров’я, організації Товариства Червоного Хреста.

Виїзними бригадами здійснюватиметься інформування населення про хвороби серця та методи їх профілактики, безкоштовне консультування з питань збалансованого харчування, фізичної активності, анкетування щодо шкідливих залежностей, перевірка артеріального тиску та рівня цукру в крові.

Цей день дарує шанс об’єднати зусилля урядів, лікарів та населення в боротьбі з безжальними серцевими хворобами і закликає кожного до конкретних дій, наприклад, до пошуку інформації щодо профілактики серцево-судинних захворювань. Без сумніву, завдяки отриманим знанням певна кількість людей почнуть займатися спортом, кинуть палити, будуть надавати перевагу здоровому харчуванню та уникатимуть стресів, і таким чином зроблять свої серця здоровішими.

Не менш важливо, що ця подія дисциплінує та привчає нас до корисних звичок, адже не секрет, що українці в більшості не схильні до профілактичних медичних оглядів і звертаються до лікаря тільки в крайньому випадку. Але бажання впевнитися в тому, що з серцем все гаразд, багатьох змусить пройти необхідні обстеження, і це добре, бо виявлені на ранній стадії серцеві проблеми краще піддаються лікуванню, ніж задавнені.

Серце – м’язовий орган. Зробіть його міцнішим: будьте фізично активними, включіть у свій денний розпорядок прогулянки або пробіжки на свіжому повітрі, виконуйте ранковий комплекс фізичних вправ, головне, щоб вони були регулярними. 

Обов’язково  контролюйте артеріальний тиск, рівень холестерину і глюкози в крові. Звертайтесь до лікаря ще до виникнення симптомів захворювання

Лише бережливе відношення до серця, попередження виникнення хвороб, адекватна та якісна терапія зможуть на довгі роки продовжити його роботу!