Skip to main content

Всесвітній день боротьби проти сказу

28 ВЕРЕСНЯ 2023 року –

Всесвітній день боротьби проти сказу

 Всесвітній день боротьби зі сказом є ініціативою благодійної організації «Альянс по боротьбі зі сказом» (ARC) та «Центрів боротьби з хворобами і профілактики хвороб» (CDC), Атланта, у Сполучених Штатах Америки за підтримки Всесвітньої Організації Охорони здоров’я. Цей День має щорічний характер і проводиться 28 вересня.

     Всесвітній день боротьби зі сказом покликаний підвищувати інформованість про наслідки сказу у людини і тварин, наскільки легко його попереджати і як викорінити це захворювання серед людей, ведучи боротьбу з його збудником в резервуарах серед тварин.

      У Всесвітній день боротьби проти сказу увага залучається до наслідків цієї хвороби у людей і тварин і до того, як запобігти і зупинити сказ, ведучи боротьбу з цією хворобою серед тварин. За даними спонсорів Альянсу з боротьби проти сказу і Центрів Сполучених Штатів Америки щодо боротьби з хворобами і профілактиці хвороб, щорічно 55 000 осіб вмирає від сказу – в середньому одна людина кожні 10 хвилин.

     Сказ – особливо небезпечна гостра вірусна хвороба тварин і людини, яка характеризується ознаками поліенцефаломієліту, паралічами і абсолютною смертністю. У відповідності до оцінки ВООЗ, вона входить у п’ятірку найбільш небезпечних зооантропонозів, що завдають величезні соціально-економічні збитки.

      На сказ хворіють усі теплокровні тварини включаючи мишей, щурів, зайців, ондатр тощо, але найнебезпечніше і найчастіше на території Харківської області зустрічається захворювання на сказ серед лисиць, собак, котів, великої рогатої худоби.

Джерелами сказу є дикі тварини, головним чином із сімейства собачих (вовки, лисиці, єнотоподібні собаки), а також кажани. 

       Епідеміологічна ситуація в Україні щодо захворюваності на сказ залишається нестійкою. 

    За інформацією Головного Управління Держпродспоживслужби в Харківській області з початку 2023 року на території Харківської області зареєстровано 30 випадків сказу у тварин, із них 8 випадків серед собак, 15 – серед котів, 5 випадків сказу діагностовано в лисиць та по одному у великої рогатої худоби та дрібної рогатої худоби.

     Найбільше випадків сказу тварин зареєстровано на території Ізюмського та Лозівського районів (11 та 9 відповідно), по 4 – на території Куп’янського та Чугуївського районів, 2 випадки сказу у тварин зареєстровано на території Красноградського району.

     В Харківській області випадки сказу серед людей з 2015 року не реєструвалися, проте ризик щодо виникнення випадків зберігається. Щороку за медичною допомогою з приводу укусів тваринами звертається близько 4000 осіб

      У Вінницькій області вперше за 15 років зафіксували випадок смерті людини від сказу. Це сталося у Могилів-Подільському районі. Госпіталізованому в Могилів-Подільську лікарню поставили діагноз “Сказ”. Через пару днів ця людина померла. Її покусала домашня кішка, яка наступного дня зникла. Проте люди не звернули на це уваги.

 

Погодні умови сприяють розмноженню мишовидних гризунів – основної кормової бази для лисиць та інших плотоїдних тварин. Фінансові труднощі значно скоротили заходи боротьби з гризунами. В країні також гостро стоїть проблема з безпритульними тваринами. Крім перерахованого важливим є відношення людей до небезпеки  захворіти на сказ – це відмова від щеплень і самовільне переривання щеплень.

      Причинами  складної  ситуації в Україні  щодо сказу собак та котів також є:

– недостатній контроль за виконанням правил утримання собак і котів, та безвідповідальність власників тварин, в результаті чого збільшується кількість безпритульних тварин, особливо на околицях міста, на територіях інших населених пунктів, дачних ділянок, прибудинкових територіях;

     –   не бажання власників  вакцинувати домашніх тварин проти сказу; 

відсутність чіткої нормативно-правової бази щодо розведення і утримання собак і котів, адміністративної та юридичної відповідальності їх власників, особливо у приміських зонах та сільських місцевостях;

     – не застосування ст. 17 Закону України «Про захист тварин від жорстокого     поводження» в частині умертвіння тварин при регулюванні чисельності та тих, які хворі на сказ чи на інше особливо небезпечне захворювання або є його носіями.        

 

Поряд з цим, проблемним є наближення популяції лисиць до населених пунктів, що сприяє контакту з безпритульними та бродячими собаками і котами. 

       Крім того, на території України поряд із класичними штамами вірусу сказу в південно-східному регіоні має місце циркуляція європейських лісавірусів летючих мишей (генотип 5). 

Антропоургічний (міський) тип сказу в Україні еволюціонує за рахунок неконтрольованого збільшення чисельності бродячих і безпритульних собак. Це зумовлено відсутністю чіткої нормативно-правової бази щодо розведення і утримання собак і котів, адміністративної та юридичної відповідальності їх власників, особливо у приміських зонах та сільських місцевостях. 

       Таким чином, напружена епізоотична ситуація в Україні стосовно сказу зумовлена різноманіттям резервуарів та джерел збудника інфекції. Якщо раніше всі штами вірусу сказу розглядалися в єдиному антигенному відношенні, то нині класифіковано його 4 серотипи та 7 генотипів. 

       Виділення вірусу зі слиною у тварин починається за кілька днів до розвитку клінічних ознак хвороби і триває протягом усього періоду захворювання. Хворі на сказ дикі тварини втрачають почуття страху і забігають в населені пункти. У собак інкубаційний період триває від 2 до 8 тижнів. Захворювання починається періодом провісників: поведінка собаки змінюється, вона стає неспокійною, ховається від людей, гризе неїстівні предмети, ковтає навіть дрібне каміння. З’являється слинотеча. Через 1-3 дні настає буйний період, який триває 3-4 дні. Собака кидається на людей і тварин, майже не гавкає або гавкає хрипло з підвиванням. Скажені собаки безцільно бігають вулицями, морди вкриті густою слинною піною. Далі настає паралітичний період, тварина пересувається тільки на передніх лапах (задні паралізовані), хвіст висить, язик звисає з рота, слина тягнеться стрічкою. В судомах тварина гине. Збудник захворювання в холодну пору року довго зберігається в неприбраних трупах тварин, що загинули від сказу.

         Головною ознакою захворювання диких тварин є зміна поведінки, перш за все, втрата відчуття страху. Звірі втрачають обережність і навіть удень з`являються у населених пунктах, нападають на людей і тварин. 


        Для виникнення захворювання у людини має значення місце укусу та характер ран. Особливо небезпечні укуси в голову, обличчя та кисті рук, тобто місця, близькі до спинного та головного мозку. Інкубаційний період при сказі в людини коливається від 14 днів до 6-12 місяців. Першим виникає тупий біль у ділянці укусу. Рубець на місці укусу нерідко припухає, червоніє, свербить, біль поширюється по ходу нервів. З’являється надмірна рефлекторна збудливість нервових центрів, зокрема дихання і ковтання. Настає розлад дихання, болісні судороги ковтальних м’язів при спробі напитись, слинотеча. Без інтенсивного лікування смерть настає в перші сім днів хвороби в результаті дихальної недостатності.
        Найчастіше люди заражаються при порушенні норм поведінки з тваринами. Щоб не заразитися, необхідно утримуватись від контактів з дикими та безпритульними тваринами, виконувати правила утримання домашніх тварин. Обов’язково потрібно робити щорічні щеплення проти сказу домашніх та сторожових собак, доставляти фахівцям ветеринарної медицини хворих тварин або їх трупи в разі загибелі. Не можна знімати шкіру з трупів диких тварин, вбивати здорових на вигляд тварин, які нанесли укуси, а терміново викликати ветеринарного лікаря.

         Укушені рани, подряпини, місця ослинення потрібно негайно ретельно промити проточною водою з господарським милом, миючим засобом з подальшою обробкою країв рани спиртом, настоянкою або водним розчином йоду. В цей же день слід звернутися до травматологічного пункту, який працює цілодобово. Протипоказань для щеплень немає.       

        Своєчасна кваліфікована медична допомога особам, які зазнали нападу тварин, укусів або ослинення, стає найважливішою ланкою запобігання захворювань людей на сказ, особливо в умовах неблагополучної епізоотичної ситуації, неефективних заходів щодо вирішення проблеми безпритульних тварин, незадовільного контролю утримання домашніх тварин, недостатнього обсягу щеплень тварин проти сказу. 

        З метою обмеження поширення сказу в Україні, здійснюється комплекс ветеринарно-санітарних заходів,  які передбачають систему організаційних заходів, спрямованих на ліквідацію сказу,  включають епізоотологічний і епідеміологічний моніторинг, системну парентеральну імунізацію домашніх тварин та пероральну імунізацію диких м’ясоїдних тварин. 

       Одним з найголовніших заходів профілактики сказу є імунізація тварин.

Щорічно в Україні здійснюється понад 5 млн. щеплень тварин проти сказу.

        Парентеральна імунізація (вакцинація) домашніх тварин включає  обов’язкову імунізацію  всього поголів’я собак на всій території країни; котів – в зонах стійкого неблагополуччя; сільськогосподарських тварин – при спалахах захворювання. 

       Держпродспоживслужба, як уповноважений державний орган, забезпечує здійснення всіх необхідних діагностично-профілактичних та лікувальних заходів серед домашніх та диких тварин для забезпечення стабільної епізоотичної ситуації в Україні.

Так, за перше півріччя 2023 року проведено щеплення проти сказу 2 млн сприйнятливих тварин, з них:

  • 1,1 млн собак;
  • 0,8 млн котів.

      Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області інформує, що відповідно до наказу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 29.08.2023 №634 «Про організацію заходів з проведення осінньої кампанії з пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин у 2023 році» у III декаді вересня – І декаді жовтня 2023 року на території Харківській області проводитиметься кампанія з пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин проти сказу.

        Розподіл приманок з вакциною відбуватиметься наземним методом у лісових та мисливських угіддях Харківської області на площі 11 503 км2, яка визначена пунктом 1 Протоколу засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Харківській обласній державній (військовій) адміністрації від 06 квітня 2023 року №1. Йдеться про території:

  • Красноградського району,
  • Лозівського району,
  • частини Богодухівського району (окрім Золочівської громади),
  • частини Харківської району (тільки на території Нововодолазької громади),
  • частини Чугуївського району (тільки на території Зміївської громади).

      Приманка безпечна для людей і тварин; має вигляд невеликих брикетів розміром із сірникову коробку із запахом м’ясокісткового борошна. Усередині – желеподібна капсула з вакциною проти сказу.

        Прохання до жителів області: у разі виявлення приманок не брати їх руками та не переносити з місць розкладання.

        Цьогоріч у зв’язку із веденням воєнного стану всі роботи з розповсюдження вакцини будуть проводитися без застосування авіації. Так, приманки з вакциною будуть розповсюджувати робочі групи шляхом наземного розподілу на узліссях, узбіччі доріг, річок, сільськогосподарських угідь, на території вирубок.

       На сьогодні в кожній громаді створено робочі групи, в які увійшли спеціалісти ветеринарної медицини, лісівники, мисливці та представники органів місцевого самоврядування, а також за згодою представники національної поліції.

       Дана кампанія спрямована на створення стійкого імунітету до сказу серед диких тварин, адже дикі тварини, а саме лисиці, є основним резервуаром збудника вірусу сказу в навколишньому середовищі. Своєю чергою це зменшить ймовірність передачі збудника захворювання до сільськогосподарських та домашніх тварин.

        До лікаря слід звертатися відразу після контакту (укусу або ослинення) з підозрілою твариною, оскільки при проявах клінічних ознак врятувати хворого не вдається. 

        У разі вчасного звернення постраждалого до лікувальної установи проводиться щеплення антирабічною вакциною, яка попереджає захворювання і врятовує життя. У разі несвоєчасного проведення вакцинації після укусу інфікованої тварини хвороба закінчується смертю. 

       Однією з головних причин, що призводить до захворювання і смерті покусаних скаженими тваринами людей, є небажання або незнання про необхідність пройти профілактичне лікування вакциною. Крім того, причиною смерті від цього страшного захворювання стають пізнє звернення до фахівців, і отже, пізній початок лікування, а також перерване профілактичне лікування або порушення режиму поведінки щепленого у період антирабічних щеплень (вживання алкоголю). Очищення рани та імунізація, зроблені якомога раніше після підозрілого контакту з твариною, можуть запобігти розвитку сказу практично на 100%. 

        Якщо Вас укусила тварина або її слина потрапила на Вашу шкіру чи слизові оболонки обов’язково зверніться до лікаря. Питання проведення антирабічної допомоги постраждалому вирішує лікар. 

       Не зволікайте жодної хвилини! Єдиним захистом від хвороби є щеплення, причому воно не має протипоказань!

       Якщо Вас укусила домашня тварина, з’ясуйте ім’я та адресу її господаря. Це необхідно для того, щоб ветеринар міг спостерігати за станом  тварини протягом 10 діб від моменту укусу. Якщо тварина протягом цього часу залишається здоровою, для постраждалого небезпеки зараження сказом вже не існує і необхідності в проведенні антирабічних щеплень немає.  

        Щоб запобігти захворюванню на сказ, дотримуйтесь наступних правил: 

  • не контактуйте з бездомними і дикими тваринами, розповідайте дітям про небезпеку таких контактів;
  • не провокуйте тварин на укуси: не намагайтеся годувати, надавати допомогу невідомим, безпритульним тваринам, дражнити їх;
  • уникайте скупчень безпритульних собак
  • при укусі або ослиненні підозрілою твариною промийте рану водою  з милом, краї рани обробіть розчином йоду; 
  • своєчасно робіть своїм домашнім тваринам щеплення проти сказу.

 Проте, слід пам’ятати, що всі заходи з профілактики сказу будуть марні, якщо кожен власник тварин не буде розуміти, що він несе відповідальність не тільки за своє здоров’я чи свого улюбленця, але і за здоров’я оточуючих.

      Наголошуємо на тому, що для недопущення сказу тварин необхідно щорічно робити щеплення всім домашнім улюбленцям, починаючи з 3-місячного віку. Вакцина проти сказу є безкоштовною, для здійснення щеплення необхідно лише звернутися до установ ветеринарної медицини Держпродспоживслужби вашого регіону.